Есе «Мій Шевченко» Кубарич Т.

Український народ за всю свою історію постійно страждав від нашого сусіда - росію. Росіяни нам забороняли читати, писати та спілкуватися нашою рідною мовою. Забороняли нам сповідувати нашу релігію, забороняли навчатися дітям, і хотіли , щоб ми були не освідченні. Роками росіяни зазіхали на наші землі і знущалися над українцями , хотіли , щоб ми їм корилися.
Тарас Шевченко за роки свого життя зазнавав цих знущань і писав: « Вставайте, кайдани порвіте, і ворожою злою кров'ю землю окропіте!» Тому він і ненавидів російську владу та москалів, бо він знав , що вони нелюди, і хотів усі наступні покоління попередити , що ми не сестри-країни , а ми повинні бути обережними з ними. Справжній патріотизм Шевченка – це любов до рідної мови. Тому поет так любив рідну мову, що вона була його зброєю в нерівній боротьбі з ворогами. Люблячи рідну мову, Тарас Шевченко вірив на краще майбутнє для свого народу, своєї культури, своєї країни. І цей момент настав. Усі думали , що нас можна зламати, знищити, підкорити, але наші хлопці з ЗСУ показали усім, що ми нескорений народ, ми не те що кайдани порвали, нам їх і одягнути не встигли. Україна переповнена патріотами , серед них і дорослі , і діти.
Шевченко – це приклад для молоді, адже його твори вчать любові до України, патріотизму. Його слово - живе й могутнє, адже крізь століття залишається актуальним і пророчим для українського народу. Поет нагадує нам у віршах, що й у його непрості часи люди все ж таки боролися за свою волю. Щоразу, як я перечитую твори Великого Кобзаря, знаходжу у них щось нове, щось таке, чого не помічала раніше. У кожному своєму вірші він висловлює надію. Надію на те, що колись Україна стане вільною, що настане суд над панами. Він показує нам, як потрібно любити свою землю, вірити у її світле майбутнє. Чого тільки вартий уривок : «Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю». Мене одразу охоплює думка – а як люблю її я? Чи готова я зробити хоч щось для своєї Батьківщини.

Я вважаю, що ми найсильніша країна світу! Наш дух не вбити , а волю не зламати! Разом до ПЕРЕМОГИ!

Робота учениці 5 класу Криковецької філії Ліцею №1 м.Немирова
Кубарич Таміли Василівни, 11 р.